мова як історія народу

Саме мова об'єднує народ і відрізняє його від інших народів. Таким чином, етнічний і мовний розподіл людей взаємопов'язані і, як правило, збігаються. Спільність мови, культури і самосвідомості є суттєвими ознаками нації. Зв'язок мови з характером етносу чи не найкраще відчувають письменники, слово для яких є головним інструментом творення народних характерів, типажів, зображення самобутніх рис психології етносу. М. Гоголь зауважив: «І всякий народ, що носить у собі запоруку сил, повний творчих здібностей душі, своєї яскравої осібності й інших дарів Божих, своєрідно відзначився с Мова – це не просто слова, звуки, це – голос народу. Наш народ протягом багатьох віків творив мову, боровся за її збереження. У Конституції України написано: «Державною мовою в Україні є українська». Чому ж нині, коли маємо свою державну мову, одну з найбагатших у світі, не всі нею розмовляють? Якщо людина живе і працює на українській землі, їсть український хліб, отримує зарплату українськими грошима, то вона повинна розмовляти українською мовою. На жаль, не всі свідомі того, що мова – це душа народу, а її втрата веде до зникнення самої нації. Мова — найважливіший засіб спілкування, за допомогою якого не тільки формується, а й виражається людська думка. «Слово — діло велике. Велике, бо словом можна роз’єднати людей і об’єднати їх, словом можна служити любові, словом же можна служити ворожнечі і ненависті», — писав Лев Толстой. Слово — вчинок, і від нас залежить, чи буде цей вчинок добрим або злим. Мова є найважливішою частиною нашої спільної життєвої поведінки. Через те, як людина розмовляє, ми можемо з’ясувати те, з ким маємо справу: ми отримуємо можливість відразу визначити ступінь психологічної врівноваженості людини, ступінь її Найбільший скарб народу – це його мова. Саме мова, яка віками, тисячоліттями складалася, шліфувалася на землі предків, передавалася з покоління в покоління, дедалі точніше і повніше відображаючи душу народу й водночас формуючи її. Досвід людства упродовж тисячоліть переконливо доводить, що мова об’єднує народи в нації й змінює державу. Занепадає мова – зникає і нація. Коли ж мова стає авторитетною, перспективною, необхідною і вживається насамперед національною елітою – сильною і високорозвиненою стає як нація так і держава. Тема работы: Мова нашого народу по предмету Языковедение. Размер: 52.29 КБ. Содержит 52408 знаков, 0 таблиц и 1 изображениеМІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ.КИЇВСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЦИВІЛЬНОЇ АВІАЦІЇ.РЕФЕРАТ.на тему. Мова нашого народу.Виконала студентка 306 навчальної Тема работы: Мова нашого народу по предмету Языковедение. Размер: 52.29 КБ. Содержит 52408 знаков, 0 таблиц и 1 изображениеМІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ.КИЇВСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЦИВІЛЬНОЇ АВІАЦІЇ.РЕФЕРАТ.на тему. Мова нашого народу.Виконала студентка 306 навчальної Історія народу нагадує тернистий шлях, що веде нас із сивої давнини у сучасність. Не можна пройти його, не поранившись колючими голками. Такий шлях проходить кожен народ. Впродовж свого існування нація переживає занепад і піднесення. 1 чого буде більше, залежить від здатності зберігати і правильно використовувати спадщину предків. І матеріальну, і духовну.  Мова — душа народу, його духовна сутність. Значення її дозволяє людині піднятися вище у своєму розвитку. Мова— не тільки засіб спілкування. Це етнічна категорія, що притаманна кожному народові. На сучасному етапі розвитку нашого суспільства мові надано статус державної. Найбільший скарб народу – це його мова. Саме мова, яка віками, тисячоліттями складалася, шліфувалася на землі предків, передавалася з покоління в покоління, дедалі точніше і повніше відображаючи душу народу й водночас формуючи її. Досвід людства упродовж тисячоліть переконливо доводить, що мова об’єднує народи в нації й змінює державу. Занепадає мова – зникає і нація. Коли ж мова стає авторитетною, перспективною, необхідною і вживається насамперед національною елітою – сильною і високорозвиненою стає як нація так і держава. Чому кажуть, що мова — жива скарбниця історії народу? 1. Поміркуйте разом! Що ви знаєте про українську мову? Чим відрізняється усне ' мовлення від писемного? Як допомагають у спілкуванні міміка, жести, інтонація? 2.1. Прочитай текст. Безсмертний скарб. Скільки з уст народу нашого можна почути легенд, переказів, скільки пісень, приказок, співаночок, оповідок — трагічних і смутних, веселих і безжурних,— скільки всіх цих багатств можна записати по наших українських селах, хуторах? Ані ліку їм, ані віку. Живуть, примножуються, квітнуть. Передаються з покоління в покоління історія народу, його Мова як найважливіша етнічна ознака. Мова, нація і держава - М. П. Кочерган Загальне мовознавство - Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс. - У деяких мовах значення «мова» і «народ» виражаються синкретично в одному слові. Так, ці два значення експлікує російська мова (рядки О. Пушкіна «Слух обо Мова - не тільки витвір історії, але й активний чинник цієї історії. Українська мова є мовою українською народу, отже, вона і тільки вона повинна бути рідною для кожного, хто вважає себе приналежним до української нації. «Без мови нашої, юначе, й народу нашого нема» (В. Сосюра). Історія розпорядилася так, що чимала кількість українців як в Україні, так і поза її межами, зберігаючи свою духовну спорідненість з українською нацією, не мала можливості опанувати рідну мову. Щоб уникнути повної денаціоналізації - власної і своїх дітей, - ці люди перш за все мають оволодіти українською мовою як найго "Мова нашого народу". Виконала: студентка 306 навчальної групи. Антонець Ірина Сергіївна.  Історія кожної мови вивчається в нерозривному зв’язку з історією народу, який є носієм цієї мови, її творцем. Отже, і періодизація української літературної мови тісно пов’язана з Істрією українського народу. Довгий час серед мовознавців точилася гостра полеміка щодо періодизації історії української мови. Чимало запропонованих схем періодизації виявилися спірними, адже вони ґрунтувалися на принципі зміни суспільних формацій: мова феодалізму, мова капіталізму, мова соціалізму. Чому кажуть, що мова жива скарбниця історії народу?

На це запитання можна дати відповідь, лише ретельно опрацювавши кожну вправу, правила і завдання підручника «Українська мова». Колективні міркування, робота в групах Вправа вимагає розмірковування учнів з подальшими відповідями на запитання або кожна група готує відповідь на одне запитання.  Мова — така ж жива істота, як і народ, що її витворив, і коли він кине свою мову, то вже буде смерть його душі, смерть всього того, чим він відрізняється від других людей. Панас Мирний. Мова нашого люду є така багата, що в ній найдемо гідні знадоби термінології, хоч би для десяти народів. І. Верхратський. Безумовно, у мові викарбувано історію, культуру, традиції народу, який вважає цю мову своєю рідною, але є чимало явищ, які неможливо пов'язати з історією народу. Це способи полегшення вимови, асиміляція, скорочення груп приголосних, усунення накопичення довгих голосних, вирівнювання форм за аналогією та багато інших явищ у структурі мови. Тому положення про зв'язок мови та історії слід трактувати дещо інакше, пов'язуючи з історією народу лише ті факти мови, які справді пов'язані з конкретним суспільним явищем.  Мова - складне явище, і якщо механізм розвитку її не пов'язаний з історією народу, то є багато інших явищ у мові, сутність яких можна зрозуміти лише через звернення до екстралінгвістичних чинників. “Мова – це доля нашого народу, і вона залежить від того, як ревно ми її плекатимемо”. Любов до рідної мови, любов до рідної Батьківщини – невіддільні поняття. Вони споконвіку живуть у людських серцях і притаманні тим, хто шанує історію й культуру власного народу. Дійсно, не було жодного видатного письменника, який би не висловив любові до рідної мови, а також своєї тривоги за її долю.  ХІХ століття, означене в історії Європи як століття гуманізму, весни народів, виявилося для українців лютою зимою. Мова вмирала. Діялося це тоді, коли на сторожі духовності народу стояло могутнє слово Тараса Шевченка. Але від народу приховувалися найвищі прояви його духу. Розвинув учення про мову як про неперервний творчий процес і про "внутрішню форму мови" як про вираження індивідуального світобачення народу. Багато чим визначив шлях і напрям розвитку німецької і навіть всієї європейської гуманітарної думки своєї епохи. Вільгельм фон Гумбольдт народився 22 червня у Потсдамі.  Вперше в історії мовознавства він використовує всі знання, які мала в своєму розпорядженні лінгвістична наука того часу. Він зміг створити дуже струнку теорію, обґрунтувавши багато теоретичних питань: внутрішній склад мови, зв'язок мови з мисленням і суспільне функціонування організму мови. Всі ці питання складають проблематику мовознавства і сьогодні. Розділ 1. Рідна мова в життя народу. Розділ 2. Священні родовідні знаки. Розділ 3. З історії назв в українській мові. Розділ 4. Походження мов. Розділ 4. Походження письма.  І тому зникнення у світі хоча б однієї з мов є неповторною втратою для Всесвіту, Ось чому потрібно оберігати мовне середовище на планеті Земля, турбуючись про космічну гармонійність Всесвіту. 3. Що таке етимологія Наука, яка допомагає нам пізнавати історію слова, його походження, називається етимологією. Ця назва вживається в широкому і вузькому значенні слова. Безумовно, у мові викарбувано історію, культуру, традиції народу, який вважає цю мову своєю рідною, але є чимало явищ, які неможливо пов'язати з історією народу. Це способи полегшення вимови, асиміляція, скорочення груп приголосних, усунення накопичення довгих голосних, вирівнювання форм за аналогією та багато інших явищ у структурі мови. Тому положення про зв'язок мови та історії слід трактувати дещо інакше, пов'язуючи з історією народу лише ті факти мови, які справді пов'язані з конкретним суспільним явищем.  Мова - складне явище, і якщо механізм розвитку її не пов'язаний з історією народу, то є багато інших явищ у мові, сутність яких можна зрозуміти лише через звернення до екстралінгвістичних чинників. Історія мови-історіянародуПідготувалаПрезентацію з української мовиучениці 9-Б класузагальноосвітньої школиКіровської міської радим.Кіровське Донецької облостиНовікова ВікторіяКоли забув ти рідну мову,Яка б та мова не була –Ти втратив корінь і основу,Ти обчухрав себе дотла.(Дмитро Білоус). Мово наша дзвінка, кришталева,Мудра, стигла, солодка зернина.Якщо є ти – то житиме вічноКолисковий наш край – Україна. (Вадим Кленц). Мова – це здатність людини висловлювати своїдумки.Кожна людина, що живе на землі, користуєтьсямовою, від маленької дитини до старенької бабусі чидідуся.  For this magazine there is no download available. Magazine: Історія мови-історія народу. Close. ×.

мова як історія народу